Як вчасно вистрибнути з думок і почати робити своє-любиме

Минають дні. Ти шукаєш себе. Така химерна фраза, на перший погляд. Це так ніби підняв окуляри з очей вверх на голову. І забув про них. Вже все на столі передивився – нема окулярів. Шукаєш.

Мені здається, що в дитинстві неможливо себе “загубити”. Найчастіше, діяльність дитини – це гра. Діти завжди граються у те, що приносить їм радість. Малюки добре знають: «Мені це подобається», «Я хочу саме так». І в улюбленій грі вони завжди щасливі. Щось я не можу собі уявити, щоб дитина бавилась і паралельно думала: «Здається, я займаюся у житті не своєю справою. Ніяк не можу знайти і реалізувати себе».

Дорога в доросле життя видно не проста, що часто ми починаємо «гратися» у не близькі нашій душі забави, які можуть і не приносити нам радості. Таке складне слово «самореалізація», а означає всього лишень – ЩАСТЯ від втілення у житті наших здібностей і талантів.

Декретна відпустка – дуже специфічний період. Дає можливість зупинитися, нікуди не поспішаючи, спокійно шукати «свої окуляри». Часто до народження дитини ти маєш, ти встиг впіймати своє щастя, свою реалізацію. А після народження може здатися, що вона вислизнула і розпрощалася з тобою як мінімум на три роки.

Але ж наші здібності і таланти від нас нікуди не спливли? Слід просто пригадати, що ти «зняв їх з очей і закинув на голову». Можливо, доведеться пошукати нову оправу. Якщо захотіти, то знайдеш, обов’язково знайдеш себе. Хай і в іншому форматі, але обов’язково з тим заняттям, яке любиш понад усе.

Далі, ти посидів, помедитував, побачив що і як тепер ти можеш робити. І тут (не зважаючи на те, що ти знаєш про позитивне мислення і матеріальність думок) підленько приходить невпевненість в своїх силах. «З цього може нічого не вийти. Хтось вже схоже таке робить. У когось вийде краще. А де ж я знайду підтримку, партнерів, сама точно не справлюся» і тд..

І знаєте, що я помітила? Сумніви і невпевненість приходять тоді, коли МІРКУЄШ про початок свого заняття. А коли просто взяв і почав РОБИТИ, то жодний сумнів ні разу не прийшов! Просто нема часу на будь-які вагання. Ти зайнятий, тобі треба дзвонити, списуватися, домовлятися, знайомитися, переконувати.

Але ж стадія міркування також потрібна! Спершу треба визначитись з «будинком, до якого приставлятимеш драбину». Без міркування можна «підніматися-підніматися», а потім виявиться, що це не той «будинок».

Як же і в міркуваннях потрібних побути, і в сумнівах не застрягнути, і вчасно відштовхнутися, вистрибнути з думок і просто ПОЧАТИ РОБИТИ СВОЄ!?

Є така відома порада стосовно самореалізації, що справжнє ТВОЄ заняття те, яке ти любиш аж на стільки сильно, що готовий займатися навіть, якщо не отримуватимеш гроші за це.

Дійсно, якщо знайти в собі ОТ ТЕ найбільш любиме діло, то автоматично до тебе не можуть прийти ніякі страхи , що щось не вийде, що ти втратиш гроші, хтось робить краще. Ти просто це робиш і все, бо тобі в кайф! Навіть безкоштовно, в своє задоволення. А ідея як знайти оплату для своєї справи з часом обов’язково прийде. Сама собою прийде як щось очевидне.

Головне – просто почати робити!

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s