У велопрогулянки з малою дитиною є свої особливості :)

Велопрогулянка з малою дитиною? Ідея може і хороша, але не забудьте у дитини запитати, що ВОНА вкладає в це поняття 🙂

Коли мені подруга розповіла, як вони всією сім’єю взяли велосипеди і пречудово покаталися зі своєю дворічною малечею, я пішла на балкон витирати пилюку зі свого велосипеда. Чоловіку захоплююче розповідала, що на нас чекають великі сімейні мандри і, що йому також пилюку треба витирати.

Ви не думайте, я з «гарячого плеча» рішень не приймаю. Перш, ніж вийти на серйозну дистанцію у нас були ретельні тренування. По-перше ми 2 тижні всією сім’єю носили дитячий шолом, щоб і малюка до цього заохотити. І Бегемотик носив, і Вовчик носив … З досить хитким нестабільним успіхом ми досягали цілі день через три.

По-друге, пробний трек довкола нашого будинку ми тиждень кожного вечора об’їжджали.

Вся справа в тому, що мій малюк з самого раннього дитинства не визнавав будь-якого обмеження простору і руху. В ліжку сидіти не хотів, у візку їздити йому не підходило, автокрісло в машині довгий час також для краси каталося. А ще, якщо десь посадити і ремені безпеки защепити – то з місця точно ніхто і нікуди не рушить. Мені часто казали, що це я “на руки навчила”. Але одного разу, коли прийшов шостий місяць, малюк почав повзати, вкотре запротестував проти візка, тоді ж і запротестував проти рук. Чітко дав зрозуміти, щоб на землю поставили і сам повзтиме. Ну як, тротуаром? Це ще мені задача була знаходити безпечний простір для прогулянок )))

А коли підріс, я почала з сином домовлятися: «Ми зараз з тобою поїдемо з «точки А в точку Б» на візку, а потім у «точці Б», чесно-при-чесно, ти будеш там гуляти довго-довго! )) Це поступово почало працювати і ми знайшли компроміс для тривалих прогулянок.

А тут знову крісло дитяче на велосипеді, та ще й паски для безпеки 100% будуть ))) Але ж даремно хвилювалася! Вперше сів – і поїхав! А коли зупинялися, то махав рукою, щоб їхали далі!! Ура!!

Отже, можна тривалу прогулянку планувати. Зазвичай, ми спершу їдемо машиною разом з велосипедами до гарного старту. Один велик – на дах, а другий розбираємо і вміщаємо в салон. Це дуже колоритна поїздка у нас вийшла, особливо для мами… особливо, коли малеча розібрався, що велоколесо в салоні машини можна прокручувати і буде йому як власний великий руль..

Приїхали, зайняли ми всі стартові позиції – вперед! Ах.. краса! Катаємося, природа, вся сім’я і… тут, як виявилося, я не врахувала один момент – нашу угоду з малюком, яка щоденно діяла і, яку ніхто не скасовував. Ми каталися на велосипедах десь півгодинки, а далі, серед дерев чудового лісу, син вирішив,що ми вже приїхали до «точки Б». Дуже швидко всім пояснив, що ми вже досягли кінцевого пункту і пора гуляти довго-довго ))

Далі так і було. Ми з татом розмістилися біля припаркованих велосипедів, а у дитячої радості не було меж від усіх листочків, камінчиків, білочок, гілочок і всього-всього лісового. Ми декілька раз намагалися заманити сина, щоб покататися ще. Але кожного разу виявлялося, що «довго-довго» ще не закінчилося ))))
Всі дітки – різні. У нашому випадку: спокійно кататися і дивитися навколо – це добре, але не так добре, як бігати і пізнавати все самому. Тепер знаємо, що «велосипедом» – це засіб, а не ціль )) У нас )) Поки що ))

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s